Українські біженці набувають швейцарського захисту «S» – особливий статус, який ніколи не надавався до березня 2022 року.
Близько 10 мільйонів людей були змушені залишити свої будинки через війну в Україні. Понад 3 мільйони українських біженців залишили свою країну через війну та знайшли притулок, як правило, у сусідніх країнах.
Федеральний уряд Швейцарії заявив, що готовий прийняти близько 60 000 прохачів притулку. Але кантональна влада, якій доручено впоратися з новоприбулими, очікує, що протягом 2022 року до Швейцарії прибуде до 300 000 біженців.
11 березня кабінет міністрів Швейцарії підтвердив, що надає українським біженцям колективний захист із особливим статусом під назвою «S» з ініціативи Європейського Союзу, який 4 березня активував свою директиву про тимчасовий захист.
Федеральний уряд Швейцарії розробив захисний статус S у середині 1990-х років (час балканських воєн). Цей статус дозволяє швидко прийняти групу біженців, які звільнені від тривалих та обтяжливих процедур надання притулку, з метою впоратися з масовим напливом людей, не перевантажуючи швейцарську систему надання притулку.
Швейцарія схвалила переглянутий закон про надання притулку, включаючи дозвіл S, у червні 1999 (воно набуло чинності в жовтні 1999). Цей статус S фактично ніколи не використовувася до війни в Україні.
Цей особливий статус надається громадянам України та їхнім сім’ям. Кабінет міністрів Швейцарії наслідував рішенням ЄС. Швейцарія вирішила піти ще далі: громадяни третіх країн, вигнані війною, також мають право на цей статус, але вони мали отримати діючий дозвіл на проживання в Україні до початку війни, і не мати можливості безпечно повернутися до своєї країни. Важливо відзначити, що статус S не надається тим, хто вже отримав статус захисту в одній із країн ЄС.
Українці вже можуть вільно подорожувати та перебувати протягом 90 днів у межах Шенгенської зони вільного пересування осіб. Швейцарія є частиною цієї зони. Українські біженці зі швейцарським статусом захисту S отримують тимчасовий дозвіл на проживання терміном на один рік з можливістю продовження доти, доки триває війна. Українські біженці мають право на житло, соціальні пільги, медичне обслуговування, роботу, освіту для дітей, роботу, виїзд у межах Шенгенської зони, привезти свої сім’ї до Швейцарії.
Швейцарія виділила 5000 місць для біженців із України у федеральних центрах-притулках. Крім того, за даними Швейцарської ради у справах біженців, нині понад 45 000 місць пропонуються приватними особами.
Кабінет міністрів Швейцарії справді вперше вирішив застосувати статус захисту S для українських біженців, хоча він існує вже понад 20 років. Статус був розроблений для вирішення конфліктів, що відбуваються на порозі Європи, хоча це не прописано в законі та для боротьби з масовим напливом біженців. Ось чому Швейцарія відмовилася використовувати його для людей, які рятуються від «арабської весни» чи війн в Афганістані та Сирії.
У випадку із сирійським конфліктом свою роль відіграли і міркування безпеки. Швейцарський уряд боявся впускати терористів у країну і вважав за краще покладатися на індивідуальні процедури, щоб визначити, хто переслідується індивідуально, і тому має бути наданий статус біженця, хто має бути допущений на тимчасовій основі та потенційні терористи.
З жертвами війни в Україні справді поводяться інакше, ніж з іншими біженцями, які прибули до Швейцарії досі. Українці білі, ближчі до європейської культури, ніж інші народи, і все раптом стати можливо.
Можливо, швейцарці побачать, що цей спосіб прийому біженців працює і його використання стане простіше. Однак статус S призначений для боротьби з масовим напливом біженців, що рідко трапляється.